Павлівка. Спадщина князів Хілкових (Білопільський р-н., Сумська обл.)

Селище Павлівка в Білопільському районі Сумської області на перший погляд ні чим не вирізняється з поміж оточуючих його сіл на українсько-російському прикордонні. Такий же занепад, такі ж розбиті дороги…, в той же час історія його, та його мешканців є доволі непересічною.

Характерною особливісттю населеного пункту є об”єднання в межах однієї сільради багатьох сіл/хуторів, які нині злились в адміністративне єдине ціле, але коли їдеш селом, або дістаєшся з однієї місцевості в іншу, то долаючи невеликі ліси і хащі створюється враження, що проїхав чимало населених пунктів.
(більше…)

Чупаховка

Люблю бывать в небольших городках и посёлках (особенно не очень долго)))). Здесь нет метро, гипермаркетов и многокилометровых пробок. Зато можно в полной мере можно прочувствовать некую патриархальность, плавное течение времени и теплоту человеческих взаимоотношений. Не хочется писать прописные истины, но именно в таких местах наиболее чётко видно, насколько заботятся люди о своей малой родине. Ведь, даже в нынешних, достаточно сложных экономических реалиях, местные власти (вкупе с жителями) имеют возможность организовать более-менее сносные условия существования. Лирики, я думаю, достаточно 🙂 Переходим к главному.
(більше…)

Музейний вагон, але не вагон-музей (станція Ворожба, Сумська обл.)

Є в Сумській області місто Ворожба (Білопільський р-н), а в ньому одноіменна станція, яка має порівняно давню історію і є потужним залізничним вузлом. Але характерного для таких місць паротяга/локомотива-пам’ятника тут немає. Не склалось з цим чомусь.
Мені доводилось доволі часто бувати в цьому населеному пункті, відповідно виникло зацікавлення до його історії. Якось в мережі (тут: http://parovoz.com/AbandonedRails/index.php?ID=475 і тут: https://vk.com/wall-80308537?offset=100&own=1&z=photo-80308537_406422098%2Fwall-80308537_1913) надибав фото старовинного залізничного вагона, який знаходиться десь на просторах станції.  Ця знахідка першопочатково ні до чого не призвела, аж ось на початку травня будучи у Ворожбі і виїжджаючі зі станції помітив цей ретро-вагон. ділюсь фото і коментарями:
(більше…)

Бочечки

Бочечки – село в Конотопському районі Сумської області . В цьому селі в 1866 році родина Львових побудувала палац, а ще раніше один з перших цукрових заводів в області.
Палац був збудований за проектом, який привезла Ганна Львова з Європи. Він трішки нагадує Білий Дім у Вашингтоні.

З цієї сторони це зовсім не Білий дім, але хай буде інтрига 🙂
(більше…)

Запсілля

Cело Запсілля знаходиться на лівому березі річки Псел. За мостом через Псел – колишнє місто Миропілля. Село засноване у 1680 році, як слобода, яка разом із іншими слободами увійшли до складу Миропілля. Сьогодні Запсілля – звичайне окреме село на кордоні з Росією у населенням близько 600 мешканців.
P2181548.JPG
Головна і єдина пам’ятка Запсілля – Троїцька церква. Відомо, що вже у 1671 році у Запсіллі, яке тоді було частиною міста Миропілля, вже був дерев’яний храм на честь Святої Трійці. Церква проіснувала не одне століття до того, як на її місці побудували новий кам’яний храм, також присвячений Трійці. Рік будівництва церкви в реєстрі пам’яток Сумщини не зазначається. Різні джерела кажуть і про XVIII, і про кінець ХІХ століття.
(більше…)

Миропілля

Протягом цього року я багато їздив по Україні. Проїхав десятки місць, про які давно мріяв. Але Миропілля – це те, що запам’яталося у цьому році найбільше. Без перебільшення, воно стало для мене відкриттям року (в минулому році таким відкриттям були Антоніни). Колишнє велике місто Курської губернії, а сьогодні – невелике село на Сумщині (Краснопільський район) в 1 кілометрів від кордону з Росією містить несподівані пам’ятки, невідомі майже нікому. Передусім, це величезна церква з 5 абсидами – вівтарними частинами (такого ви більше ніде не зустрінете) та найвищою на Сумщині 5-ярусною дзвіницею. Крім цього – це декілька цікавих храмів і унікальна міська цегляна забудова у великій кількості.
(більше…)

Лебедин

Лебедин перевернув моє уявлення про Слобожанщину і, взагалі, про Східну Україну. Виявляється, що не лише на Галичині і Поділлі можна побачити ратуші, палаци, дерев’яні церкви та старовинну забудову. Все це є і в Лебедині. Відправляючись в це невідоме туристам місто, я спеціально уважно продивився блоги усіх відомих мені мандрівників. Багато хто був і писав про Суми, Глухів, Путівль, Тростянець і Охтирку. Про Лебедин – ще жоден. Ну добре, я буду першим 🙂
(більше…)

Баси. Маєток Штеричевої

На південній околиці Сум в передмісті Баси знаходиться цікавий палацовий комплекс графині Штеричевої з неоготичним палацом. Споруда є частиною великого садибного комплексу з житловими, господарськими будівлями і парком. Цю садибу називають «найбільш досконалою в художньому відношенні з усіх збережених на Слобожанщині». Вона існує з кінця XVIII ст. і первісно належала родині Донець-Захаржевських. Наступною власницею садиби стала Параскева Штеричева, «весьма набожная, основательного ума дама и примерная хозяйка». Після смерті чоловіка Параскева Михайлівна продала своєму пасинку частину нерухомого маєтку покійного чоловіка в Катеринославській губернії за 40 тисяч рублів і переїхала до Басів, що дісталися після розподілу майна з братами Донець-Захаржевскими.
(більше…)

Суми, ч.2: Покровська площа і Перекоп

початок тут: Суми, ч.1: “Сумин город”

Сьогодні продовжимо знайомство з історичним центром Сум, розпочате у минулій розповіді. Почнемо з Покровської площі, на якій закінчуються центральні вулиці міста – Соборна, Воскресенська і Кооперативна. Покровська площа, названа так на честь церкви, яка розташовувалася на ній, виникла на місці замкової еспланади — вільному місці, що розділяло замок і міський посад, і до 1970-х років вважалася головним майданом Сум. Її ансамбль формувався у різні епохи, тому тут особливо відчувається співзвучність старовини і сучасності. Вздовж площі розташовані два сквери.
(більше…)

Суми, ч.1: “Сумин город”

Цього літа відкрив для себе ще один обласний центр – Суми. Зайвий раз відзначив для себе, що “цікавість” міста для туристів – це, передусім, промоція. Промоції Суми не мають, а місто нічим не гірше за Полтаву, Чернігів, Тернопіль чи Луцьк. А туристів немає… У підтвердження моїх слів можу сказати, що цікаві об’єкти Сум я оглядав 2 дні і все одно не встиг все оглянути. Розповідь про Суми буде аж в 4 частинах! Місто чисте і охайне, пам’ятки – в доброму стані. Готелі і кафешки – дешеві. Сполучення з Києвом – зручне. В довколишні не менш цікаві слобожанські міста ходить багато маршруток і приміських поїздів.
(більше…)