Село полковника Іскри

Іван Іскра, як би сказали зараз, був промосковським політиком, і разом із Василем Кочубеєм вчинив донос на гетьмана Мазепу Петру І. Цар не повірив і видав обох Мазепі, а той уже відірвався з ними на повну. По смерті Іванового сина рід Іскр обірвався, але назва села лишилась. Правда, я не знайшов в Інтернеті жодного зв’язку між селом і полковником, тож повіримо на слово місцевим жителям.
(більше…)

Айдар

Розбирав старі фото. Натрапив на світлині зі сплаву по річці Айдар, що в Луганській області. Хоча сплав – то сильно сказано. Просто одного так вже вийшло, що збиралися сплавитися по якийсь річці, а врешті решт всі відмовилися, тож поперлися вдвох на маленькому надувному човні на той Айдар.

Річка ця, до речі, доволі гарна та чиста, тільки невелика. В тому місті, де вирішили почати, можна спокійно правою рукою схопити очерет на одному боці річки, а лівою дотягнутися до кущів на другому. Але ж вже приїхали, тож накачали човен та й попливли.
(більше…)

Печера, яка зовсім не печера, і зелена осінь

Коли жовтень холодний і морозний, але хоча б не поливає ненависними дощами, ще можна трошки розвіятись і вдосталь обмазатись краєвидами одного з наймальовничіших місць Поділля – села Печера. Про наймальовничіше місце, це не тільки моя думка, а, наприклад, таких собі панів Потоцьких, які створили були собі тут маєток, а всяке таке панство добре розумілось в місцях для вибору маєтків.
(більше…)

Тиврів та Лука-Мелешківська

Тиврів – маленький райцентр Вінницької області, один з найближчих до Вінниці. А отже, туди можна зганяти і велосипедом, попутно оглядаючи околиці. З них і почнемо.

Містечко майже повністю лежить на правому березі Південного Бугу, і щоб потрапити в нього, треба перетнути один з двох мостів – автомобільний чи пішохідний. Якщо перед самим автомобільним мостом звернути непримітною ґрунтовкою вліво, можна надибати маленьке озерце в покинутому гранітному кар’єрі.
(більше…)

На південь від Вінниці. Прибузьке та Тютьки

Планируя веломаршрут по территории бывшего Молочанского Менонитского округа и просматривая сведения о селах в Википедии, очень удивился, увидев в уроженцах одного из сел такого вот персонажа – Бен Классен (1918—1993) — американский политик, электрик, основатель расистского движения!!!!

132197321.jpg

В 1918 году в селе Руднервейде, современной Розовке, Черниговского района, Запорожской области родился Бен Классен. В 1924 году его семья эмигрировала сначала в Мексику, а потом в США.
(більше…)

Сабарів – маленька вінницька казка

Напевно, чи не усім жителям великих міст хочеться час від часу вирватись з бетонно-асфальтного полону кудись на природу. Особливо добре, коли до тієї природи не треба пертись десь далеко. У Вінниці є таке місце, і називається воно – Сабарів.
0.JPG

Колишнє село Сабарів відоме ще з XIII ст. як володіння литовської родини німецького походження Гедройц. Зараз це звичайний приватний сектор із єдиною пам’яткою у виді новозбудованої церкви.
(більше…)

Озеро Барвинок в Новом Роздоле, аэрофотосъемка

Озеро Барвинок находится во Львовской области, возле города Новий Роздол.

В 60-х годах XX века, по приказу тогдашней власти было перекрыто плотиной реку Барвинок. И на том месте сделали оздоровительно-развлекательный комплекс “Каштан” и детский лагерь “Барвинок”.

Озеро Барвинок тянется в длину 2-3 км в ширину не превышает 200 метров. Глубина в среднем колеблется 3-8 метров, однако местами впадины до 9 метров.
(більше…)

Інгулецький степ

Ландшафтний заказник «Інгулецький степ» знаходиться поблизу села Недайвода Дніпропетровської області. Один з небагатьох нерозораних куточків української цілини, який став прихистком для багатьох видів червонокнижних рослин і тварин, плюс має історичне значення. Тут у роки Другої світової проходила лінія оборони, місцевість кілька разів переходила з одних рук у інші. Часто кількість загиблих була настільки великою, що їх просто заривали у оборонних ровах, де їхні останки так і лишились.
(більше…)

Мой Канев

Так получилось, что про это чудесное место я ни разу так и не написал. Одно из самых лучших и красивых мест на Земле. Для меня Канев это даже не сам город и не Тарасова гора, хотя виды с нее и заслуживают восхищения. А все то, что находится дальше – все эти каменные “шпоры” с маленькими песчаными пляжами, овраги и тропки Каневского природного заповедника, Днепр с дикими островами, в практически первозданном виде, в каком он был до постройки всех этих ГЭС, луга с безумным ароматом трав, Марьина гора. Ну и дальше по течению за Пекари, вплоть до практически непроходимых мест между старицей Роси и Днепром.
(більше…)

Весняний сумбурний Київ, ч. 1. Київське мертве і живе

Нашу столицю можна любити і ненавидіти. Нею можна бродити цілими днями, наклацати сотні фотографій і скласти з ними десятки заміток. Правда, з великою ймовірністю це все уже зроблено до вас.

За два квітневі дні у Києві я спробував відкрити для себе як можна більше того, чого раніше не бачив сам, а зараз спробую виділити найцікавіше. Можливо, хоч щось стане для вас відкриттям. Тому тематичних заміток не буде, а все йтиме у потоці «як попало».
(більше…)