Печера, яка зовсім не печера, і зелена осінь

Коли жовтень холодний і морозний, але хоча б не поливає ненависними дощами, ще можна трошки розвіятись і вдосталь обмазатись краєвидами одного з наймальовничіших місць Поділля – села Печера. Про наймальовничіше місце, це не тільки моя думка, а, наприклад, таких собі панів Потоцьких, які створили були собі тут маєток, а всяке таке панство добре розумілось в місцях для вибору маєтків.
(більше…)

З Ладижина до Губника пішки. Не намагайтесь відтворити цю подорож у реальноу житті!

Ця мандрівка видалась однією з наймальовничіших: цілі зграї метеликів, гранітні пороги Південного Бугу, блакитні затоплені кар’єри, ручний пором та багато чого іншого. Та разом з тим тут поставлений рекорд із із подолання непролазних хащів та іншого бездоріжжя.


Можна було від самого початку запідозрити, що щось піде не так. Зазвичай я ніколи не готуюсь до своїх подорожей. Максимум, що можу зробити, це пошукати в інтернеті якісь місцеві цікавинки, повз які не хотілося б промахнутися. А іноді взагалі визначаюсь із пунктом подорожі безпосередньо на автовокзалі.
(більше…)

Сидорів

В селі Сидорів Гусятинського району, документально відомого з з XIV століття, на витягнутому плато на пагорбі, який з трьох сторін омиває річка Суходіл, височіють руїни замку-кораблю, збудованого з місцевого ламаного вапняку. Точний час його побудови невідомий, але традиційно прийнято вважати, що твердиню збудовано у 1640-х роках польським коронним гетьманом, воєводою чернігівським і володарем сусіднього Гусятина та його околиць Марцином Калиновським.
(більше…)

Гусятин

Найсхідніший райцентр Тернопільської області, містечко Гусятин (7,7 тис. мешканців) колись розташовувався по обох берегах Збруча. У 1772 році його розділив австрійсько-російських кордон, а в міжвоєнний період – польсько-радянський. Сьогодні колишнє містечко розділяє хіба що Збруч: з тернопільського боку Гусятин – селище міського типу з багатьма збереженими пам’ятками, а з хмельницького боку – звичайне село.
(більше…)

Митки

В декількох кілометрах на південь від Бару є село Митки. Тут розташований цікавий неготичний палац адмірала російського морського флоту Миколи Чихачова. Романтичний палац стилізований під середньовічні готичні замки Англії. Щоб знайти його, треба з основної дороги повернули ліворуч біля ставка і проїхати вузької дорогою через здичавілий парк.

Микола Чихачов, який народився у Псковській губернії, пройшов довгий шлях від гардемарина до адмірала. Він встиг побувати начальником морської оборони Одеси під час російсько-турецької війни, керуючим морським міністерством, членом Державної ради, заснував першу російську фортецю на Сахаліні. Його ім’ям було названо пароплав, острів в Японському морі, мис в Татарській протоці і затоку на далекосхідному узбережжі.
(більше…)

Бар

Одним з найвизначніших історичних міст на Поділлі є Бар. Багатовічна його історія залишила в місті багато пам’яток: руїни замку, неоготичний костел, монастирі кармелітів і єзуїтів, церкви, багаточисельні громадські споруди. Між Вінницею і Баром курсує величезна кількість автобусів і маршруток, проблем з добиранням не буде. Все дуже компактно розташовано в історичному центрі міста над широким ставком, утвореним розлиттям річки Рів.
(більше…)

Тиврів та Лука-Мелешківська

Тиврів – маленький райцентр Вінницької області, один з найближчих до Вінниці. А отже, туди можна зганяти і велосипедом, попутно оглядаючи околиці. З них і почнемо.

Містечко майже повністю лежить на правому березі Південного Бугу, і щоб потрапити в нього, треба перетнути один з двох мостів – автомобільний чи пішохідний. Якщо перед самим автомобільним мостом звернути непримітною ґрунтовкою вліво, можна надибати маленьке озерце в покинутому гранітному кар’єрі.
(більше…)

Західне Поділля

Одними з серпневих вихідних вирішив прокотитися своїми улюбленими куточками Західного Поділля. Вчергове отримав величезне задоволення від місць, в яких бував багато разів, але в які тягне ще і ще.

Маршрут був такий: Гусятин – Чортків – Червоногруд – Заліщики – Озеряни – Сидорів

Зайнятну табличку встановили на в'їзді в хмельницький Гусятин:

Арка на колишньому австрійсько-угорському і польсько-совєцькому кордоні:
(більше…)

Межирів

Межирів – колишнє місто з замком і Магдебурзьким правом. До 1934 року був райцентром. Сьогодні – помираюче село з населенням трохи більше 300 мешканців, де фактично лишилися пенсіонери і дачники. Школи немає, автобус в село не їздить, лише до сусіднього села Рів. Приводом до занепаду стала залізниця, яка у 1903 році пройшла не через Межирів, а через Жмеринку. Отже, сусідня Жмеринка отримала розвиток і прославилася на всю імперію розкішним вокзалом, а Межирів почав помирати. Сьогодні колишнє містечко виглядає сумно, але мальовничо: над великим ставком височіють руїни барокового костелу, синагоги і діюча церква. На в’їзді до села – монументальні руїни вапнякових пічей.
(більше…)

Браїлів

Вперше я відвідав Браїлів навесні 2010 року в рамках Другої Подільсько-Буковинської краєзнавчої експедиції. Тоді встиг подивитися містечко дуже поверхнево, бо не знав, що воно містить таку величезну кількість цікавих пам’яток. Цього літа (2016 рік) я виправив помилку і подивився Браїлів дуже змістовно. Панський палац з башточкою і мальовничим парком, величезний костел, монастир тринітаріїв, синагога, млин, мальовничі скелі на річці Рів – все ще можна і тепер побачити в невеликому подільському містечку.
(більше…)