Чернівці

Як і у випадку з Одесою, ніякі фотографії не можуть передати усю неповторну чарівність і атмосферність Чернівців, а особливо їхньої прекрасної архітектури. Вони тут хіба що для заохочення відвідати (для тих, хто ще не був) і побачити на власні очі наш маленький Париж, який, на відміну від Парижу справжнього, не перетворився на арабсько-негритянську колонію.

0.JPG

Правда, коли з самого початку очікуєш чогось неймовірного й чарівного, розчаруватись набагато легше. Так, Чернівці заочно мені здавались тихим казковим містечком, тому дуже здивувало, які вони насправді метушні й переповнені – людьми, собаками і машинами, а ще там досить убиті дороги. Але залишимо це все за дужками, і – вперед.

Почну не з центру, а з Садгірського району – найбільшого за площею, найменшого за населенням, найбільш україномовного, словом, величезного приватного сектору. Ці місця найбільш тихі і затишні у місті, проте віддалені від цивілізації. А ще тут на малесенькому п’ятачку, в символічному центрі району, ужились храми яких тільки можна придумати конфесій.

Православна церква Свято-Різдва Богородиці, наприклад.
1.JPG

Костел Святого Архангела Михаїла. Тушка костелу була на реконструкції, то ось вам вершечок.
2.JPG

Старовинний будинок із деревами на балконі біля приміської автостанції.
3.JPG

Місто перетинає річка Прут, яка тут широчезна, бурхлива і мутна. На численних островах видні бетонні останки якихось споруд.
4.JPG

Ось така течія.
5.JPG

У Чернівцях з 1897 по 1967 роки був трамвай, на честь чого є пам’ятник.
6.JPG

Пробираюсь у напрямку університету. Греко-католицька церква Святого Антонія.
7.JPG

З причини незнання місцевості підійшов до університету ззаду, на вулицю Йосипа Главки. Але й тут є на що глянути – вона складається з будиночків-вілл приблизно 100-річної давнини.
8.JPG

Темні сили не дрімають.
9.JPG

Згаданий вище Йосип Главка був автором проекту резиденції буковинських митрополитів, яка нині є Чернівецьким національним університетом ім. Ю. Федьковича. На жаль, я не Карлсон і не можу знімати з висоти, але спробую хоча б фрагментами передати красу цієї грандіозної споруди.
11.JPG

12.JPG

13.JPG

А ще на території університету є доглянутий ботанічний сад, вбудована каплиця, не кажучи вже про всякі бібліотеки і інші студентські установи.
14.JPG

Залишається лише милуватись і дивуватись продуманості кожної деталі.
15.JPG

Трошки ближче до центру. Ресторан «Сорбонна».
16.JPG

Неодмінний атрибут культурного місця – цікаві масові заходи у вихідні. Музиканти на площі Філармонії.
17.JPG

Такі хатинки оточують площу.
18.JPG

У Чернівцях також є годний стріт-арт.
19.JPG

Театральна площа і власне театр.
20.JPG

Тутешні хатки.
21.JPG

22.JPG

На жаль, облраду не вдалось сфотографувати з фасаду, із-за вузькості вулички, на якій вона знаходиться.
23.JPG

Гламурний Свято-Духівський Кафедральний собор.
24.JPG

Так як діло було в травні, в сквері поруч цвіло щось отаке.
25.JPG

Вірменська католицька церква. Завдяки чудовій акустиці і наявності органу також використовується як концертна зала.
24a.JPG

24b.JPG

Український народний дім через дорогу від церкви.
24c.JPG

Крім християнських храмів, у місті було чимало синагог. Ось одна із них.
24d.JPG

І кінотеатр «Чернівці» у центрі – також перебудована синагога.
24e.JPG

Ієзуїтський костел Серця Ісуса. Ось тут я залип і відчув себе наче у якомусь Дрездені чи Кельні.
26.JPG

26a.JPG

Свято-Петропавлівська церква.
27.JPG

Трапляються тут і цікаві неканонічні храми. Наприклад, дім молитви п’ятидесятників.
28.JPG

Південніше центру лежить Жовтневий парк, окрасою якого є каскад із трьох озер. Чим далі від цивілізації, тим більше вони захаращені й засмічені.
29.JPG

Зате ближче до центру – краса.
30.JPG

Свято-Покровський храм.
31.JPG

Свято-Введенський монастир. І перед цією красою я залип іще разок.
32.JPG

Миколаївська церква. Ця дерев’яна скромняга має вік 410 років.
33.JPG

Іще одна також Миколаївська церква.
34.JPG

Нарешті самісінький центр.
35.JPG

35a.JPG

35b.JPG

Ратуша ховається в зелені.
36.JPG

Вище фото 2015 року, а ось – 2016. Той рідкісний випадок, коли від дерев більше шкоди, ніж користі.
36a.JPG

37.JPG

Пішохідна зона – вулиця Кобилянської.
38.JPG

38a.JPG

39.JPG

39a.JPG

40.JPG

Будинок-корабель, одна з перших кам’яних споруд Чернівців, яка вирізняється своєю незвичною форомю.
41.JPG

Церква Святої Параскеви.
42.JPG

Побачено ще далеко не все, але ноги вже бо-бо, та й над вуличками збираються сутінки.
43.JPG

Тож якраз час вертатись на вокзал. До нових зустрічей, прекрасне місто!
44.JPG

Автор – v1snyk